Міжнародна конференція "Корпусна лінгвістика в науці й освіті"

27 березня 2026 року факультет іноземної філології Українського державного університету імені Михайла Драгоманова став платформою для масштабного наукового діалогу. V Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Корпусна лінгвістика в науці й освіті» об’єднала понад 220 учасників, серед яких 65 дослідників представили ґрунтовні доповіді, а пікова відвідуваність заходу сягнула 160 слухачів у режимі реального часу.

Цьогорічний форум підтвердив статус відкритого наукового простору, об’єднавши провідних мовознавців, ІТ-фахівців, викладачів та молодих науковців із трьох країн: України, Республіки Польща та Швейцарії. Співорганізаторами заходу виступили авторитетні європейські установи – Інститут славістики Польської академії наук, Гданський університет та Швейцарський федеральний технологічний інститут в Лозанні (EPFL).

Програма конференції охопила найактуальніші виклики сучасної гуманітаристики: від створення великих мовних моделей до використання корпусних методів у перекладознавстві та викладанні мов. Особливу увагу прикували пленарні доповіді визнаних експертів.

Перша доповідь прозвучала від Марії Шведової, кандидата філологічних наук, доцента, доцента кафедри інтелектуальних комп’ютерних систем Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

Марія Олексіївна є фахівцем у сфері корпусної лінгвістики та цифрової філології, активно працює на перетині мовознавства та цифрової гуманітаристики. Вона є співрозробницею та дослідницею, пов’язаною з Генеральним регіонально анотованим корпусом української мови (ГРАК) – одним із ключових цифрових ресурсів сучасної української лінгвістики, що відкриває нові можливості для емпіричного аналізу мовних даних. Окрім цього, вчена бере участь у міжнародних наукових і освітніх проєктах, зокрема є керівницею українського консорціуму в межах проєкту PressMint (CLARIN), спрямованого на створення корпусу українських історичних газет. Також дослідниця активно долучена до європейських освітніх ініціатив, викладаючи курси з корпусної лінгвістики та цифрової філології у співпраці з провідними університетами Європи. Її наукові інтереси охоплюють корпусні методи аналізу мови, цифрові інструменти в гуманітаристиці та розвиток сучасної лінгвістичної освіти.

Марія Шведова розкрила стратегічне значення Генерального регіонально анотованого корпусу української мови (ГРАК) для національної лінгвістичної інфраструктури.

Наступним пленарним доповідачем був Роман Рошко, габілітований доктор філологічних наук, професор, професор Інституту славістики Польської академії наук.

Наукова діяльність професора Рошка є взірцем поєднання класичних лінгвістичних традицій із найсучаснішими технологічними викликами. Професор є одним із ідейних натхненників та розробників багатомовних корпусів, які стали незамінним інструментом для контрастивних досліджень слов'янських та балтійських мов. Дослідник активно очолює та підтримує розробку інноваційних великих мовних моделей, таких як PLLuM (Polish Large Language Universal Model), що виводить польську та слов’янську лінгвістику на глобальний рівень технологій штучного інтелекту. Окрім того, вчений є багаторічним головним редактором престижного міжнародного видання Cognitive Studies | Études Cognitives (Scopus, Q2), де сприяє поширенню когнітивних та корпусних досліджень.

Професор Роман Рошко окреслив вектори розвитку корпусних ресурсів у контексті амбітного проєкту PLLuM.

Далі виступив Анатолій Загнітко, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри загального та прикладного мовознавства і слов’янської філології Донецького національного університету імені Василя Стуса; головний науковий співробітник відділу інформатики УМІФ НАН України; член-кореспондент Національної академії наук України.

Анатолій Панасович є однією з ключових постатей сучасного українського мовознавства, засновником і розбудовником потужної наукової школи у сфері теоретичної та прикладної лінгвістики. Він виступив ініціатором відкриття спеціальності «прикладна лінгвістика» в університетському просторі, що суттєво вплинуло на розвиток цього напряму в Україні. Наукові інтереси дослідника охоплюють широкий спектр проблем – від теорії граматики, функціональної морфології та синтаксису до дискурсології, текстової лінгвістики та лінгвоперсонології, формуючи цілісне бачення мови як складної динамічної системи.

Анатолій Панасович є автором численних фундаментальних праць, зокрема з теоретичної граматики української мови, теорії тексту та сучасної лінгвістики, які визначають напрям розвитку лінгвістичної думки та залишаються методологічною опорою для дослідників різних поколінь. Його науково-організаційна діяльність також має значний вплив: він очолює спеціалізовану вчену раду, бере активну участь у розвитку академічної спільноти та формуванні сучасного гуманітарного знання.

Професор Анатолій Загнітко презентував інноваційні підходи до вивчення жестових мов за допомогою мультимодальних корпусів.

Закривала пленарну частину конференції презентація доктора габілітованого, професора Гданського університету Данути Станулевич і доктора Конрада Радомиського.

Пані професор очолює кафедру глоттодидактики та обробки природної мови в Інституті англістики та американістики. Її науковий доробок охоплює понад сотню публікацій, присвячених когнітивній лінгвістиці, семантиці та соціолінгвістиці. Особливе місце в її дослідженнях посідає вивчення кольоративної лексики, де вона є визнаним міжнародним експертом і засновницею дослідницької групи Colour Research Group. Окрім теоретичних студій, професор Станулевич активно займається питаннями методики викладання іноземних мов та корпусною лінгвістикою.

Пан Конрад є яскравим представником сучасної лінгвістичної школи, чиї наукові інтереси лежать на перетині контактної лінгвістики та цифрових методів аналізу тексту. Його докторська дисертація та подальші дослідження присвячені вивченню піджинів та креольських мов. Важливою частиною його роботи є використання корпусних інструментів для аналізу спеціалізованої лексики в астрофізичних та хімічних текстах. Пан Радомиський часто виступає співавтором міждисциплінарних досліджень разом із професором Станулевич, досліджуючи когнітивні механізми формування нових термінів.

Польські колеги з Гданського університету поділилися досвідом аналізу мовних даних в англомовних студіях.

Важливою рисою конференції стала її багатовимірність. Дискусії точилися на трьох рівнях: інфраструктурному (розробка ресурсів), аналітичному (застосування методів) та освітньому (цифровізація підготовки філологів). Окремим досягненням заходу є активне залучення молоді – від вихованців Малої академії наук України до аспірантів. Це свідчить про формування нового покоління фахівців, здатних вільно оперувати великими масивами даних у лінгвістичних дослідженнях.

За результатами роботи конференція стала дієвим інструментом інтеграції української науки у глобальний дослідницький простір. Представлені напрацювання заклали фундамент для подальших міжнародних проєктів у сфері прикладної та обчислювальної лінгвістики. Організатори щиро дякують усім спікерам і слухачам за високу активність та запрошують до продовження співпраці у майбутніх наукових ініціативах факультету.

Програму і матеріали конференції можна завантажити ТУТ