Біль і сум…

Колектив кафедри літературознавства та методики викладання зарубіжної літератури, весь факультет іноземної філології з болем і сумом повідомляє, що 7 серпня 2026 року на 56 році життя пішла у засвіти доктор філологічних наук, професор Олена Сергіївна Анненкова – глибокий учений, висококваліфікований викладач, прекрасна і небайдужа людина.

Для кафедри, факультету, університету, освіти і науки України – це невиправна втрата.

Вимоглива в першу чергу до себе, Олена Сергіївна передавала знання і вчила глибинам літературознавчого фаху, мотивуючи до невпинного руху, розвитку і самовдосконалення як в обраній професії, так і у самому житті.

Олена Сергіївна навічно залишиться у пам’яті колег, студентів, випускників своїми незабутніми лекціями і семінарами з літературознавчих дисциплін, засіданнями літературного дискусійного клубу, де обговорювалися актуальні проблеми сучасних і класичних художніх творів. Її наукові праці будуть надихати дослідників, за її підручниками і посібниками  будуть навчатися ще багато поколінь.

Світла і вдячна пам’ять...

«Олена Сергіївна Анненкова для мене – взірець людських і професійних чеснот. Її доброта, небайдужість, відповідальність не тільки за себе, а й «за весь світ» – вражаючі. Її не потрібно кликати – завжди сама все зробить першою, сама запропонує допомогу і підтримає інших. Добра, чуйна, відповідальна, чутлива, яка всі події, що відбувалися, пропускала через своє велике серце».

Завідувач кафедри д.філол.н., проф. Оксана Олександрівна Корнієнко.

*****

«Олена Сергіївна – це уособлення рідкісного гармонійного поєднання наукового аналітичного мислення, таланту дослідника і гарячої, щирої, безкорисливої любові до літератури і до своєї справи, яка перевершує просто фаховий вимір, а перетворює професіонала на людину покликання, для якої філологія – це не спеціальність, а спосіб буття – буття в слові, буття в культурі. Всіма своїми людськими і професійними якостями – безкомпромісністю у прагненні до довершеності, щедрістю, з якою ділилася творчими радощами, порядністю, делікатністю і сердечною теплотою у спілкуванні – Олена Сергіївна стверджувала висоту цього буття, його наповненість гідністю і смислом». 

                                           д. філол. н., проф. Тетяна Анатоліївна Пахарєва.

*****

«Олена Сергіївна Анненкова, Леночка – для мене взірець людяності і професіоналізму. Вона справжній ФІЛОЛОГ, закоханий у художнє СЛОВО, постійно працювала над собою і жила за принципом "якщо не я, то хто". Пам'ятаю її ще студенткою: спокійною, тихою, думаючою, з зацікавленими очима. Не зразу її виділила, але коли почула її відповіді, ґрунтовні й структуровані, відкрила її для себе. Зараз важко уявити кафедру без неї».

старший викладач Алла Андріївна Астахова.

*****

«Серйозна і глибока науковиця,  але водночас ніжна і тендітна; надійна і доброзичлива колега і висококваліфікований викладач; вимоглива, насамперед,  до себе і небайдужа до того, що відбувається навкруги; людина, в якій гармонійно поєднується і серце, і розум – такою запам'ятається багатьом Олена Сергіївна. Вірити в те,  що у розквіті сил і таланту вона пішла засвіти, мозок категорично відмовляється... Вічна і світла пам'ять!!! Невимовна втрата для всієї філологічної спільноти України».

д. пед. н., проф. Олена Олександрівна Ісаєва.

*****

«Олена Сергіївна була неймовірно талановита і відповідальна, тендітна, але дуже сильна духом, вразлива, але принципова і мудра… Ніжна мати, дочка і дружина, авторитетний вчений, надійна колега… Вона особливо відчувала слово, текст, все життя працювала, розширювала власні наукові горизонти, залишила серйозний творчий спадок. Вміла підтримати, радіти успіхам інших, прагнула досконалості в усьому.

Сьогодні відчуваємо лише невимовний біль втрати, не можемо змиритися, але згодом, можливо, найкращим пам’ятником нашій Олені стануть втілення її ідей, перевидання її праць, досягнення її випускників».

к.філол.н., доц. Олена Миколаївна Костюк.