Історія кафедри

Кафедра російської мови бере свій початок ще з тих часів, коли при університеті Св. Володимира було відкрито Педагогічний інститут, у якому викладалися філологічні науки (1834 р.). Вона є правонаступницею кафедри російської словесності, яку свого часу очолював М.О. Максимович. Пізніше ця кафедра отримала назву російської мови та словесності. Тут працювали відомі вчені, професори М.Т. Костир, І.П. Хрущов, О.І. Сєлін, І.М. Жданов. Ця кафедра була базовою для підготовки вчителів-словесників у м. Києві і Київському національному окрузі. У створеному у 1920 р. Київському інституті народної освіти ім. М.П. Драгоманова ця кафедра працювала у складі гуманітарного відділення. Лінгвістичні науки викладали відомі мовознавці: М.К. Грунський, А.М. Лобода, М.Я. Калинович.
Кафедру російської мови очолювали професори О.С. Грузинський, М.А. Жовтобрюх, доценти Б.М. Кулик, О.І. Кириченко, Б.П. Страхов, Д.І. Ганич, професори М.Я. Бріцин, В.І. Кононеко, М.М. Пилинський. З 1997 р. кафедрою керує професор В.І. Гончаров.
З кафедрою довгий час співпрацював Микола Кузьмич Грунський – видатний вчений-лінгвіст, доктор слов’янської філології. У 1915 р. він був обраний професором кафедри російської мови та літератури Київського університету і віддвав йому 58 років життя. У колі наукових інтересів М.К. Грунського були проблеми походження і розвитку слов’янської писемності, старослов’янської мови, а також сучасних слов’янських мов.
М.К. Грунський готував наукові кадри для педагогічних внзів України. Зокрема, його ученицею була Ніна Василівна Сурова, все трудове життя якої пройшло на кафедрі російської мови.
Н.В. Сурова була прекрасним спеціалістом у галузі історії російської літературної мови і сучасної російської мови, багато уваги приділяла вивченню мови російських письменників – М.О. Некрасова, Л.М. Толстого та ін.
У 50-ті роки кафедру російської мови очолював О.І. Кириченко, кандидат філологічних наук, доцент, надзвичайно авторитетна і шанована людина. Він був мовознавцем широкого профілю, володів класичними мовами. Викладав курс старослов’янської мови, історичної граматики російської мови, сучасну російську мову, вивчав мовні особливості документів, пов’язаних з повстанням Степана Разіна.
Для України О.І. Кириченко підготував цілу плеяду кандидатів філологічних наук, зокрема: Г.В. Содоль, Н.Т. Проніну, Г.П. Вишневську, І.Б. Голуб та ін.
Протягом двох десятиліть (70-80 рр.) на кафедрі працювали доценти Кузьмичова В.К., Сидоренко Р.І. Башнякова Н.П., викладачі Шапочка Л.В., Яворська Ю.Л. (нині головний редактор журналу “Русский язык и литература в учебных заведениях”), Улло-Біонова О.Д., які забезпечували навчальний процес не лише на філологічному, а й на інших факультетах інституту. Це були висококваліфіковані знавці своєї справи і талановиті педагоги.
М.А. Жовтобрюх у 1960-1965 рр. Працював на посаді професора Київського педагогічного інституту, був завідувачем кафедри російської мови. Він є автором монографій “Мова української преси” (1963 р.), “Мова української періодичної преси (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)” (1970 р.), “Українська граматика” (1986р., у співавторстві), “Східнослов’янські мови” (1987 р., у співавторстві), “Нарис історії українського радянського мовознавства (1918-1941)” (1991 р.) та ін. М.А. Жовтобрюх працював над створенням “Історії української мови. Фонетики” (у співавторстві з В. Русанівським та В. Скляренком). Ця праця разом з трьома книгами серії “Морфологія”, “Лексика і фразеологія” та “Синтаксис” відзначена премією ім. І. Франка НАН України. Брав участь у написанні підручників і посібників: “Порівняльна граматика української і російської мов” (1978 р.), “Історична граматика української мови” (1980 р.).
Протягом 20 років (з 1969 до 1989 р.) кафедру очолював професор М.Я. Бріцин, відомий науковій громадськості як визначний фахівець, у працях якого знайшли кваліфікований аналіз проблеми історії та діалектології російської мови, а також проблеми порівняльної граматики слов’янських мов. Окрім індивідуальних монографій “З історії східнослов’янської лексики” (1965 р.), “Фонетична система і граматична будова російських народних діалектів” (1973 р.), йому належать великі за обсягом розділи в таких фундаментальних працях, як “Порівняльна граматика російської і української мов” (1978 р.), підручниках “Російська мова” (1978 р.) та “Сучасна російська мова” (1983 р.). Ним написано і видано понад 80 наукових праць, науково-методичних розробок. Понад 28 років професор М.Я. Бріцин редагує щорічний тематичний збірник наукових праць мовознавчих кафедр університету. Він є ініціатором і організатором багатьох всеукраїнських і міжнародних наукових конференцій, читань, нарад з актуальних проблем сучасного мовознавства. Конференції “Актуальні питання мовознавства у світлі праць Б.О. Ларіна і Ф.Б. Філіна”, “Теорія та історія мови від О.О. Потебні до Л.А. Булаховського” збирали відомих учених і молодих мовознавців України та інших країн.
Під науковим керівництвом М.Я. Бріцина підготовлено понад 50 кандидатів філологічних наук для України, Росії, Білорусі, Польщі, Казахстану, Узбекистану.
За успіхи у педагогічній і науково-дослідній роботі М.Я. Бріцин нагороджений орденом “Знак пошани”, “Медаллю О.С. Макаренка”, медалями “Відмінник народної освіти України”, “Відмінник народної освіти СРСР”, “Відмінник народної освіти Узбекистану”.
В.І. Кононенко, академік АПН України, є автором численних монографій, підручників, посібників і статей з російського, українського і слов’янського мовознавства, методики викладання мов. Досліджує проблеми граматики, фразеології, стилістики й культури мови.
Професор М.М. Пилинський з 1987 до 1997 р. був завідувачем кафедри російської мови. М.М. Пилинський – укладач і редактор “Російсько-українського словника” в 3-х томах, співавтор однотомного “Українсько-російського словника”, співредактор “Словника української мови” в 11 томах, співавтор “Російсько-українського словника синонімів” та ін. Довгі роки в Інституті мовознавства ім. О.О. Потебні М.М. Пилинський очолював відділ культури мови, редагував науковий збірник “Культура слова”, працював замісником головного редактора журналу “Мовознавство”. 1983 р. під керівництвом М.М. Пилинського і за його участю була створена хрестоматія з історії функціональних стилів сучасної української мови.
З 1997 року кафедру очолює Заслужений працівник освіти України, кандидат філологічних наук, професор, директор Інституту іноземної філології професор Гончаров Володимир Іванович.
Як викладач і завідувач кафедри добру славу після себе залишила Г.В. Содоль, яка займалася проблемами викладання історії мови. Г.В. Содоль вчилась в педагогічному інституті у 1940-1941 рр., закінчила внз після війни.
Після закінчення аспірантури і захисту кандидатської дисертації Г.В. Содоль працювала на кафедрі. Не одне покоління студентів пам’ятає заняття з історичної граматики і старослов’янської мови, які проводила доцент Содоль Г.В. Студенти ще й досі вчаться за збірниками вправ, автором яких є Г.В. Содоль: “Збірник вправ зі старослов’янської мови” (1968 р.), “Збірник вправ з історичної граматики” (1978 р.). Доцент Содоль Г.В. – автор методичних посібників для середньої школи: “Русский язык в вопросах и заданиях” (1997 р., у співавторстві), “Учебное пособие для средних общеобразовательных школ, лицеев, гимназий и колледжей” (1998 р., у співавторстві). Чотири видання витримав посібник “Русский язык” для 10-11 класів, авторами якого є Г.В. Содоль і Н.Т. Проніна.
Доцент Г.В. Содоль була членом науково-методичної ради при Міністерстві освіти СРСР, має 9 урядових нагород. Серед них медалі “За трудовую доблесть”, “Відмінник народної освіти УРСР”, “Відмінник народної освіти Узбекестану”.
Доцент Н.Т. Проніна працювала на кафедрі 50 років. Вона є автором ряду наукових статей, підручників і навчальних посібників для середньої школи: “Русский язык” (підручник для 5 класу), “Русский язык” (підручник для 6 класу) – витримав 5 перевидань з 1971 до 1976 р.; “Русский язык” (у співавторстві, навчальний посібник для старших класів) перевидавався 4 рази з 1985 до 1989 р.; “Русский язык” (у співавторстві, навчальний посібник) перевидавався 4 рази з1994 до 2001 р. Проніна Н.П. нагороджена медаллю “Ветеран праці”, “Відмінник народної освіти СРСР”, “Відмінник народної освіти УРСР”, “Відмінник народної освіти України”.
На кафедрі довгі роки працювала доктор філологічних наук В.Л. Ринберг, спеціаліст в області історії мови, порівняльної граматики. Вона залишила після себе значний науковий доробок. Відомою читачеві є її монографія “Давньоруські складні конструкції та їхні сучасні паралелі”.
З 1969 до 2001 р. на кафедрі працювала кандидат філологічних наук, доцент Вишневська Г.П. Викладала курс історії російської літературної мови, сучасну російську мову, стилістику російської мови, лінгвістичний аналіз тексту.
Протягом 12 років виконувала обов’язки вченого секретаря спеціалізованої Ради університету з захисту кандидатських дисертацій, декілька років керувала гуртком культури російської мови.
Г.П. Вишневська – співавтор “Словаря русских произведений Т.Г. Шевченко” у двох томах (К., 1985, 1986 рр.), “Русско-украинского словаря синонимов” (К., 1985 р.), “Русско-украинского словаря внешнеторговой и внешнеэкономической лексики” (К., 2004), численних статей з російського та українського мовознавства, стилістики, топоніміки, історії російської літературної мови, методичних посібників.
Науково-дослідна робота кафедри пов’язана з актуальними проблемами історичної лексикології, лексикології, фразеології, дериватології, морфології та синтаксису російської мови, проблемами когнітивної лінгвістики, теорії і практики перекладу, методики викладання дисциплін мовознавчого циклу у вищій педагогічній школі, сучасного функціонування російської мови в Україні.
Науковці кафедри розробляють зокрема такі теми: “Історична лексикологія російської мови”(професори Бріцин М.Я. та Гончаров В.І., доцент Стась Т.В.), “Сучасні питання синтаксису”(доцент Тягунова М.М.), “Актуальні питання когнітивної лінгвістики” ( проф. Іванова Л.П.), “Мова сучасної публіцистики” (доценти Григораш А.М., Тягунова М.М.), “Семантика мовних одиниць” (доцент Плужнікова Т.І.), “Стилістика російської мовив історичному та сучасному аспектах”(професор Іванова Л.П., доц. С.В. Антоненко), “Актуальні питання теорії та практики перекладу мовних одиниць” (доцент Слободянюк Т.В.), “Актуальні проблеми сучасної лексикографії” (доцент Хруцька Н.В.), “Порівняльне вивчення споріднених мов” (доц. Краснослободцева С.М., ст. викл. Корнілова Л.О., ст. викл. Аскерова І.А.). Викладачі кафедри працюють над проблемами методики: “Впровадження новітніх методів викладання” (доценти Надточій О.Д., Зернецька А.А.). Проблеми формування сучасної російської літературної мови знаходять відображення в наукових розвідках ст. викл. Яременко Т.Г. Актуальні проблеми київської топонімії віддображені в наукових розробках ст. викл. Смаль О.Л.
Члени кафедри постійно є членами спеціалізованої вченої ради (доцент Слободянюк Т.В., професори Бріцин М.Я., Гончаров В.І., Іванова Л.П.), членами науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України (доценти Проніна Н.Т. та Слободянюк Т.В., професор Іванова Л.П.).
Викладачі кафедри постійно беруть участь у регіональних, загальноукраїнських та міжнародних наукових конференціях (Росія, Білорусь, Польша, Болгарія, Чехія, Словаччина).
У межах інститутської програми поглиблення та розвитку міжнародних зв’язків, обміну і стажування кафедра російської мови співпрацює з провідними вузами Польщі, Росії.