Освітні ресурси

Навчальні програми. Перелік дисциплін з вказівкою кількості кредитів:

Вступ до літературознавства – 2
Основи літературознавчих досліджень – 1
Антична література – 2
Основи міфології – 2
Міфологія і фольклор – 2
Давньоруська література – 2
Вступ до спеціальності – 2
Література Середніх віків та Відродження – 2
Література доби Просвітництва – 2
Зарубіжна література 18ст. – 4
Російська література 19ст. – 3
Зарубіжна література доби Романтизму – 2
Зарубіжна література доби Реалізму – 2
Російська література Срібного століття – 1
Зарубіжна література рубежу 19-20 віків – 2
Російська література 20 ст. – 2
Зарубіжна література 20ст. – 4
Методика аналізу літературного твору – 3
Біблія і біблійні мотиви у світовій літературі – 2
Акт проблеми вивчення світової літератури – 4
Регіональні літератури – 3
Спецкурс з зарубіжної літератури – 2
Спецсемінар з зарубіжної літератури - 2

Тематика курсовых и дипломных работ

Современное звучание украинской темы в романе М. Булгакова «Белая гвардия».
Социально-психологическая эволюция главных героев в романе М. Булгакова «Белая гвардия».
Дискуссия о прототипах Воланда в булгаковедении 90-х годов ХХ века.
Теоретическое обоснование диалогов культур (М.Бахтин) в романе М.Булгакова «Мастер и Маргарита».
Эволюция общественно-политических и философских взглядов М. Булгакова в процессе создании «Мастера и Маргариты».
Жіночі образи в творчості Генрі Джеймса.
Від абсурду до бунту (Світоглядна еволюція Альбера Камю).
На перехресті культурних суперечностей (Культурний конфлікт у романі Г. Гессе “Степовий вовк”).
Історія “втраченого покоління” у творчості Е. Хемінгуея (від сбірки “За нашого часу” до роману “Прощавай, зброє!”).
“Так казав Заратустра” Ф. Ніцше як літературний твір.
А. Стріндберг contra Г. Ібсена: два погляди на емансипацію жінок.
“Бути самим собою” (Самоусвідомлення особистості як стрижневий мотив творчості Г. Ібсена).
Ракурси парадоксалiзму в творчості Оскара Уайлда.
Коцепція особистості у творчості К. Гамсуна.
“В лабіринті бібліотеки” (Образ сучасного світу у творчості Х.Л. Борхеса).
Адаптація до “нестерпної легкості буття” у романах М. Кундери.
Свiдомiсть людини як поле реалiзацiї її особистостi у романі М. Пруста "У пошуках втраченного часу".
Еволюція психологічного роману в російський літератури ХІХст.
Рефлексія як засіб відображення дійсності у творчості М. Лермонтова.
Зображення життя російського дворянства у романах Тургенєва, Гончарова, Л. Толстого (порівняльний аспект).
„Діалектика душі” як основний принцип зображення людини у творчості Л. Толстого.
Філософські аспекти зображення людини в російський літератури ХІХ століття.
Зображення народного життя в російський літературі ХІХ століття.
Росія в поезії М. Лермонтова.
Особливості зображення національного характеру в творчості П. Меріме.
Діалектика індивідуального характеру (за романом У. Теккерея „Ярмарок марнославства”).
Особливості стилю творів О. Бальзака.
Орієнтальні мотиви у творах європейської романтичної літератури.
Оппозиция «гармония / хаос» в романе А. Белого «Петербург».
Лейтмотивная структура романа А. Белого «Петербург».
Стилизация как форма «диалога в культуре» (на материале «Итальянских новелл» Д. Мережковского).
Проблема дегуманизации мира в прозе А. Ремизова («Часы», «Крестовые сестры»).
Поэтика сказового повествования в прозе А. Ремизова.
Европейское Средневековье как объект художественной мифологизации в русском символизме (на материале лирики и драматургии А. Блока).
Некрасовская традиция в поэзии А. Блока.
Система символов поэмы А. Блока «Соловьиный сад».
Синтез духовного и чувственного начал бытия в поэтическом мире Н. Гумилева.
Концепция поэзии и поэта в творчестве и литературной критике Н. Гумилева.
Поэма М. Цветаевой «Крысолов» как художественное воплощение ее концепции искусства.
Проблема маски авторского «я» в лирике начала ХХ в. (на материале поэзии А. Ахматовой, М. Кузмина, Н.Клюева, Черубины де Габриак, А. Белого – по выбору).
Акмеистическая поэзия «мужественности» как продолжение традиций русской гражданской лирики XIX века.
Миф о детстве в прозе А. Белого.
Библейские образы и сюжеты в прозе Л. Андреева.
Жанр дружеского послания в современной русской поэзии.
Категория «изгнания» в поэтическом мире И. Бродского.
Мотив деформирующего влияния времени в поэзии И. Бродского.

Дантівські ремінісценції в „Мертвих душах” Н.В.Гоголя.
Дантова строфа в російській поезії.
Німецька „література про дурнів” та „Історія одного міста” Салтикова-Щедріна.
„Висока комедія” Мольєра і „Горе з розуму” Грибоєдова.
Мольєр в рецепції М.Булгакова.
Морально-етичний ідеал Ч.Діккенса та його втілення в романі „Девід Копперфілд”.
Поетика художньої деталі у творах О. де Бальзака.
Образ Парижа в романі В.Гюго „Собор Паризької Богоматері”.
Художній хронотоп в поезії Джона Кітса.
Символіка кольору у творах С.Колріджа.
Особливості зображення національного характеру у європейській літературі ХІХ ст.
Принципи створення психологічного характеру у європейській літературі ХІХ ст.
Діалектика індивідуального характеру у „Ярмарку марнославства” У.Теккерея.
Традиції народної сміхової культури в циклі „Вечори на хуторі біля Диканьки” М.В.Гоголя.
Біблійні образи в дожовтневій поезії В.Маяковського.
Міфологічні мотиви їх трансформація в епосах народів світу (на матеріалі одного з епосів).
Фольклорні мотиви в романі В.Войновича „Життя та незвичайні пригоди Івана Чонкіна”.
Міфо-фольклорні мотиви в повісті Распутіна „Прощання з Матьорою”.
Мистецтво деталі в прозі Ю.Тріфанова.
Концепція особистості в романі Б.Пастернака „Доктор Живаго”.
Своєрідність сатири в П.Романова.
Прихована іронія в романі Ю Олеши „Заздрість”.
Роль символів та міфологічних образів в повістях В.Распутіна.
Характер конфлікту в прозі А.Тендрякова.
Художній світ С.Довлатова.
Фольклорні мотиви в романі В.Войновича „Життя та незвичайні пригоди Івана Чонкіна”.
Мотив дощу в поезії А.Тарковського.
Пейзаж та інтер’єр у створенні образу дворянської садиби у творах І.С.Тургенєва (М.В.Гоголя).
Мотиви літератури ХІХ ст. в драмах О.М.Островського (А.П.Чехова).
Портрет у художній системі повістей М.Гоголя (романів М.Ю.Лермонтова, І.С.Тургенєва, І.А.Гончарова).
Зображувальний ряд в прозі О.С.Пушкіна (М.Ю.Лермонтова, І.С.Тургенєва, І.А.Гончарова).
Пушкінські традиції у творчості І.О.Гончарова (А.А.Фета, М.Некрасова).
Жіночі образи в творчості Г.Джеймса.
Від абсурду до бунту (світоглядна еволюція А.Камю).
На перехресті культурних суперечностей (культурний конфлікт у романі Г.Гессе „Степовий вовк”).
Історія „втраченого покоління” у творчості Е.Хемінгуея (від збірки „За нашого часу” до роману „Прощавай, зброє”).
„Так казав Заратустра” Ф.Ніцше як літературний твір.
А.Стрінберг та Г.Стрінберг: два погляди на емансипацію жінок.
„Бути самим собою” (самоусвідомлення особистості як стрижневий мотив творчості Г.Ібсена).
Ракурси парадоксалізму в творчості О.Уайльда.
Концепція особистості у творчості К.Гамсуна.
„В лабіринті бібліотеки” (образ сучасного світу у творчості Х.Л.Борхеса).
Адаптація до „нестерпної легкості буття” у романах М.Кундери.
Свідомість людини як поле реалізації її особистості у романі М.Пруста „У пошуках втраченого часу”.
Осмислення теми „злочину та кари” у творах Ф.М.Достоєвського та А.Камю (на матеріалі роману „Злочин та кара” Ф.М.Достоєвського та повісті „Сторонній А.Камю”).
Постмодерне осмислення феномену маргіналізму в прозі П.Зюскінда.
Розвиток традицій інтелектуального детектива у прозі Ф.Дюррематта.
Проблема митця та мистецтва у німецькомовному постмодерному романі (П.Зюскінд, Р.Шнайдер).
Фаустичні мотиви в модерністському романі 2/3 ХХ ст. („Майстер і Маргарита” М.Булгакова – „Доктор Фауст” Т.Манна).
Оппозиция «гармония / хаос» в романе А. Белого «Петербург».
Лейтмотивная структура романа А. Белого «Петербург».
Стилизация как форма «диалога в культуре» (на материале «Итальянских новелл» Д. Мережковского).
Проблема дегуманизации мира в прозе А. Ремизова («Часы», «Крестовые сестры»).
Поэтика сказового повествования в прозе А. Ремизова.
Европейское Средневековье как объект художественной мифологизации в русском символизме (на материале лирики и драматургии А. Блока).
Некрасовская традиция в поэзии А. Блока.
Система символов поэмы А. Блока «Соловьиный сад».
Синтез духовного и чувственного начал бытия в поэтическом мире Н. Гумилева.
Концепция поэзии и поэта в творчестве и литературной критике Н. Гумилева.
Поэма М. Цветаевой «Крысолов» как художественное воплощение ее концепции искусства.
Проблема маски авторского «я» в лирике начала ХХ в. (на материале поэзии А. Ахматовой, М. Кузмина, Н.Клюева, Черубины де Габриак, А. Белого – по выбору).
Акмеистическая поэзия «мужественности» как продолжение традиций русской гражданской лирики XIX века.
Миф о детстве в прозе А. Белого.
Библейские образы и сюжеты в прозе Л. Андреева.
Жанр дружеского послания в современной русской поэзии.
Категория «изгнания» в поэтическом мире И. Бродского.
Мотив деформирующего влияния времени в поэзии И. Бродского.
Современное звучание украинской темы в романе М. Булгакова «Белая гвардия».
Социально-психологическая эволюция главных героев в романе М. Булгакова «Белая гвардия».
Дискуссия о прототипах Воланда в булгаковедении 90-х годов ХХ века.
Теоретическое обоснование диалогов культур (М.Бахтин) в романе М.Булгакова «Мастер и Маргарита».
Эволюция общественно-политических и философских взглядов М. Булгакова в процессе создании «Мастера и Маргариты».
Жіночі образи в творчості Генрі Джеймса.
Від абсурду до бунту (Світоглядна еволюція Альбера Камю).
На перехресті культурних суперечностей (Культурний конфлікт у романі Г. Гессе “Степовий вовк”).
Історія “втраченого покоління” у творчості Е. Хемінгуея (від збірки “За нашого часу” до роману “Прощавай, зброє!”).
“Так казав Заратустра” Ф. Ніцше як літературний твір.
А. Стріндберг contra Г. Ібсена: два погляди на емансипацію жінок.
“Бути самим собою” (Самоусвідомлення особистості як стрижневий мотив творчості Г. Ібсена).
Ракурси парадоксалізму в творчості Оскара Уайлда.
Концепція особистості у творчості К. Гамсуна.
“В лабіринті бібліотеки” (Образ сучасного світу у творчості Х.Л. Борхеса).
Адаптація до “нестерпної легкості буття” у романах М. Кундери.
Свiдомiсть людини як поле реалiзацiї її особистості у романі М. Пруста "У пошуках втраченого часу".
Еволюція психологічного роману в російський літератури ХІХст.
Рефлексія як засіб відображення дійсності у творчості М. Лермонтова.
Зображення життя російського дворянства у романах Тургенєва, Гончарова, Л. Толстого (порівняльний аспект).
„Діалектика душі” як основний принцип зображення людини у творчості Л. Толстого.
Філософські аспекти зображення людини в російський літератури ХІХ століття.
Зображення народного життя в російський літературі ХІХ століття.
Росія в поезії М. Лермонтова.
Особливості зображення національного характеру в творчості П. Меріме.
Діалектика індивідуального характеру (за романом У. Теккерея „Ярмарок марнославства”).
Особливості стилю творів О. Бальзака.
Орієнтальні мотиви у творах європейської романтичної літератури.
Осмислення теми „злочину та кари” у творах Ф.М.Достоєвського та А.Камю (на матеріалі роману „Злочин та кара” Ф.М.Достоєвського та повісті „Сторонній А.Камю”).
Постмодерне осмислення феномену маргіналізму в прозі П.Зюскінда.
Розвиток традицій інтелектуального детектива у прозі Ф.Дюррематта.
Проблема митця та мистецтва у німецькомовному постмодерному романі (П.Зюскінд, Р.Шнайдер).
Фаустичні мотиви в модерністському романі 2/3 ХХ ст. („Майстер і Маргарита” М.Булгакова – „Доктор Фауст” Т.Манна).
Мистецтво деталі в прозі Ю.Тріфанова.
Концепція особистості в романі Б.Пастернака „Доктор Живаго”.
Своєрідність сатири в П.Романова.
Прихована іронія в романі Ю Олеши „Заздрість”.
Роль символів та міфологічних образів в повістях В.Распутіна.
Характер конфлікту в прозі А.Тендрякова.
Художній світ С.Довлатова.
Традиції С.Єсеніна в ліриці М.Рубцова.
Мотив дощу в поезії А.Тарковського.