20 травня відбулася третя зустріч в онлайн-кіноклубі кафедри світової літератури та теорії літератури «Війна у кадрі». На ній обговорили фільм Жана Ренуара «Велика ілюзія», з’ясувавши, як ракурс, з котрого Ренуар дивиться на війну, зумовлено його художньою філософією «природної рівноваги» та єдності світу, успадкованої від батька режисера – видатного художника-імпресіоніста Огюста Ренуара. Думка про війну як порушення такої єдності та рівноваги реалізована й у стосунках героїв, і на мовному рівні картини (її герої користуються чотирма мовами, постійно і відчуваючи мовний бар’єр, і долаючи його) , і в особливій ролі музики у стрічці. Було простежено і прокоментовано важливі лейтмотиви фільму – лейтмотиви «війни-театру (гри)» і «війни джентльменів». Не оминули увагою й зв’язок фільму через його назву із публіцистичною творчістю лауреата Нобелівської премії миру за 1933 рік Нормана Енджела, книги якого «Велика ілюзія» (1910) і «Мир з диктаторами?» (1936) є винятковими зразками антивоєнної думки.

 

Наступного разу, 27 травня о 19.00, будемо представляти шедевр Чарлі Чапліна «Великий диктатор». Вхід за посиланням:https://meet.google.com/cee-vdhs-fvo

Інформаційний телеграм-канал:https://t.me/wartimecinema

У Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова 11–13 травня 2022 р. відбулася щорічна студентська наукова конференція «Освіта і наука – 2022». На пленарному засіданні факультету іноземної філології з літературознавчою доповіддю на тему «Міфопоетична парадигма роману С. Кларк «Доктор Стрендж і містер Норрелл» виступила студентка 1 курсу магістратури Марія Гусак.

Засідання секції «Проблематика і поетика світової літератури» пройшло у форматі онлайн 12 травня 2022 р. (керівники – зав. каф., д. філол. н., проф. Корнієнко Оксана Олександрівна, к. філол. наук, доц. Кондакова Дар’я Юріївна).

З доповідями виступили більшість студентів, які були заявлені у програмі: Володимир Грачов, Марина Григорович, Наталія Кондрич, Яна Кривов’яз, Катерина Лощиніна, Євген Марушевський, Юлія Шинкарук та ін. Порадувало те, що у роботі секції взяли участь студенти-слухачі, які не оголошували доповіді, але долучились до їх обговорення.

Наукові інтереси учасників конференції відзначалися широким спектром національних літератур та персоналій, була представлена класична література ХХ століття (Герман Гессе, Ежен Йонеско, Рамон Кено, Кен Кізі та ін.), але переважала новітня література к. ХХ–поч. ХХІ ст. (Мілан Кундера, Патрік Зюскінд, Ван Ань-і, Ніл Гейман та ін.).

Наукові розвідки студентів присвячені актуальним аспектам сучасного літературознавства: новим рецепціям та інтерпретаціям художніх творів, їх актуальному звучанню у викликах сьогодення, особливо у зв’язку з розв’язаною РФ повномасштабною агресією проти України. Проблематику творів студенти розкривали через аналіз їх поетикальних особливостей, зокрема зосереджуючись на інтермедіальності, розгляді образної системи, символіки, міфопоетичної парадигми, наявних конфліктів та ін.

Виступи супроводжувалися презентаціями, доповіді викликали жваву реакцію слухачів. Не можна не згадати виступ Валентина Казмірчука. Він зосередився на новому типі персонажа, який протистоїть тиранії та омасовленню у п’єсі Е. Йонеско «Безкорисливий убивця», а на завершення прочитав власний вірш, співзвучний як твору, так і подіям сьогодення, чим ще раз довів: коли гримить зброя, музи не мовчать.

У цілому робота секції довела, що продовження наукових розвідок студентами – це не тільки торжество вітального початку, а й їхній особистий внесок у перемогу і майбутній розвиток України.