22 квітня 2021 р.
на базі факультету іноземної філології
Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова
відбулося підбиття підсумків із визначенням переможців
V-го Міжнародного студентського конкурсу перекладу
“ПЕРЕКЛАД
ЯК ЗАСІБ АКТУАЛІЗАЦІЇ ЕТНОМОВНИХ КАРТИН СВІТУ”
у рамках лінгвокультурного проекту
"Міжкультурна комунікація і перекладознавство: точки дотику та перспективи розвитку"
(організатор: кафедра прикладної лінгвістики, порівняльного мовознавства та перекладу).

Конкурс на найкращий переклад було оголошено за 4 номінаціями:
номінація 1 – кращий переклад англійського поетичного твору на українську;
номінація 2 – кращий переклад українського музичного хіту на англійську;
номінація 3 – кращий переклад англійського музичного хіту на українську;
номінація 4 – кращий переклад українського поетичного твору на англійську.

Загальна кількість заявок, за якими взято участь у Конкурсі, складає 117. Серед учасників - студенти з 22 закладів вищої освіти України, Великобританії, Німеччини та Польщі.

ЩИРО ВІТАЄМО
УСІХ ПЕРЕМОЖЦІВ ТА УЧАСНИКІВ!!!

В межах заходів, присвячених 35-й річниці Чорнобильської аварії, на факультеті іноземної філології НПУ ім. М. П. Драгоманова 20 квітня 2021 р. відбувся науковий онлайн-семінар на тему «КАТАСТРОФА ЯК ОБ’ЄКТ ЛІТЕРАТУРНОЇ РЕФЛЕКСІЇ», модератор – кафедра світової літератури та теорії літератури. З доповідями і повідомленнями виступили викладачі кафедри, аспіранти, студенти. Тематика семінару охопила широке коло проблем: «реальність Чорнобиля» як об’єкт документального зображення й художньої міфологізації в літературі; художні стратегії відображення зсуву ментальної картини світу, зумовленого фактом перебування в «реальності катастрофи»; Чорнобильська катастрофа в контексті літературної апокаліптики ХХ і XXI ст.; трансформація жанрових моделей (зокрема, травелогу) в «літературі катастроф» та ін.
Особливо жваву реакцію викликала відео доповідь студента 1 курсу факультету іноземної філології Миколи Боровського на тему «Чорнобильська катастрофа у книзі С. Паскевича "Чорнобиль. Реальний світ"», з якою можна ознайомитись за посиланням.
Особисто-біографічне сприйняття теми учасниками семінару як людьми, що належать до спільноти тих, хто пережив і продовжує переживати Чорнобиль, поєднане з безмежно багатим культурологічним і літературним контекстом, що допомагає осмислити цей трагічний досвід, створює унікальну вихідну позицію, з якої українські науковці, і учасники семінару зокрема, розглядають літературу, присвячену Чорнобилю. Це позиція «нероздільно-незлитого» сполучення особистої причетності і академічного об’єктивізму, емоційного переживання й раціонального аналізу, яка спонукає до подальшого продовження розпочатої на семінарі розмови.  

19 квітня 2021 року відбулось засідання дискусійного літературного клубу в рамках роботи студентського наукового гуртка «Актуальні тенденції сучасного літературного процесу» та культурно-просвітницького проекту кафедри світової літератури та теорії літератури «ART-ПОРТАЛ». Засідання клубу відбулось завдяки старанням студентів факультету української філології, зокрема, студентам 307 ВС групи, а також студентів факультету іноземної філології. Дискусія, що розгорнулася на засіданні літературного клубу, була присвячена трагічній події – 35 роковинам Чорнобильської трагедії.

У центрі уваги була художньо-документальна книга С.Алексієвич «Чорнобильська молитва. Хроніки майбутнього». Модератором дискусії виступила доктор філологічних наук, професор кафедри О.С.Анненкова. Під час обговорення книги розгорілась жвава розмова живо зацікавлених проблемою Чорнобильської катастрофи і вражених книгою письменниці студентів, які поділилися своїми емоціями та думками з приводу прочитаного і навели важливі приклади із власного життя, які засвідчили, що до сих пір Чорнобильська трагедія відгукується своїми психологічними, фізичними, екологічними та ціннісними наслідками.
Студенти відмітили, що постчорнобильська епоха триває, ми живемо в ній і розуміємо, що пам'ять – чи не єдина можливість віддати данину жертвам катастрофи і чи не єдиний механізм запобігти її повторенню в майбутньому. Студенти відзначили важливі особливості твору, обговорили його значущість, зауважили гостру необхідність його прочитання. Розмірковуючи про його сенси, студенти сформулювали найважливішу тезу, яка характеризує цей твір і причини, чому його треба знати і читати: це «книга про життя і для життя»! І це найкращий висновок і підсумок сумної і необхідної розмови.
Дякуємо всім, хто взяв участь в дискусії!