ЛЕКЦІЯ С.Д.АБРАМОВИЧА «МИХАЙЛО БУЛГАКОВ ТА СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА»

Новий сезон літературно-мистецького проекту кафедри російської та зарубіжної літератури «ART-ПОРТАЛ» розпочався 2 жовтня. Семен Дмитрович Абрамович – літературознавець, культуролог, релігієзнавець, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри слов’янської філології та загального мовознавства Кам’янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнко – прочитав лекцію на тему «Михайло Булгаков та світова література». Модератором зустрічі виступив кандидат філологічних наук, доцент кафедри російської та зарубіжної літератури Д.С.Бураго. Слухачі дізналися про деякі відомості з життя письменника та чинники формування світоглядних позицій, що відобразилися у його творчості. 

 

На формування світогляду Михайла Булгакова вплинуло читання гностичної літератури з бібліотеки його батька — професора-богослова Київської духовної академії. Церква визнає гностичну літературу єретичною, бо та суперечить канонічним текстам християнського Святого Письма. Гностики вважали себе носіями сакральних знань, оволодіння якими дає можливість спасіння. Основні тези гностиків такі: 1) спасеться лише духовний елемент, властивий окремим людям, що з самого початку належать до вищого світу; 2) світ створений злою силою – Деміургом, найвищий Бог до створення злого світу не причетний, він лише посилає у світ посланців, які б навчили людей звільнитися від влади Деміурга; 3) Зло рівнозначне Добру. 

 

Саме друге та третє твердження, на думку С.Д.Абрамовича, знайшли своє втілення у романі «Майстер і Маргарита». У світі роману панує гностичний «князь світу цього» — Воланд. Він позбавлений загальноприйнятих атрибутів біблійного сатани, зображений людяним, сумним, навіть страждаючим і виступає «караючою інстанцією», посланою від Верховного Бога у московський радянський світ. Образ Ієшуа Га-Ноцрі в єрашалаїмських розділах роману сформований під впливом творчості Е.Ренана, який у своєму романі «Життя Ісуса» представляє Христа як звичайного проповідника, позбавленого божественної сутності. Булгаковський Ієшуа також виступає бродячим філософом-гуманістом; він стверджував, що всі люди є добрими, тоді як, згідно з християнським віровченням, люди від народження, за природою, є добрими, але стали рабами зла, а Ісус Христос – Син Божий, що прийшов звільнити людство від рабства зла і зробити його спадкоємцем Царства Божого.

 

Лекція виявилася дуже пізнавальною, цікавою, дала поштовх для критичного сприйняття інформації. В кінці лекції слухачі мали можливість подискутувати та отримати відповіді на питання про тлумачення гріхопадіння Адама та Єви, Страшний Суд, місце Одкровення Івана Богослова в каноні книг Святого Письма, категорії часу та простору у вічному вимірі, зв'язок архетипів аніми та анімуса як жіночого та чоловічого начал з образами Адама та Єви, алюзіями на які є образи Майстра і Маргарити: Адам та Єва вигнанці з раю — Майстер и Маргарита заслуговують не рай, а спокій, в чому Семен Дмитрович бачить трагічний характер фіналу роману, бо спокій без світла, тобто Бога, є безодня.

 

Щиро дякуємо С.Д.Абрамовичу за лекцію та сподіваємось на нові зустрічі.