Перегляд фільму Г.Козинцева «ГАМЛЕТ»

В рамках проекту ART-ПОРТАЛ студенти І курсу факультету іноземної філології подивилися в кінотеатрі «Ліра» двосерійний кінофільм «Гамлет», знятий у 1964 році режисером Г. Козінцевим за однойменною трагедією Вільяма Шекспіра. У відгуках про фільм студенти поділились своїми враженнями від того, що запам’яталось, що сподобалось, як зрозуміли і розтлумачили образи і картини трагедії, втілені мовою кіно.

– Фільм «Гамлет» справив велике враження, хоч і знятий він давно, і в ньому немає характерних для сучасних фільмів спецефектів. Мені здається, що чорно-білий формат допомагає передати атмосферу твору. З перших же кадрів фільму розуміємо, що мова піде про трагічні події. В ролі Гамлета важко уявити іншого актора, а не І. Смоктуновського.
Євгенія Веселовська

– Гамлет у фільмі Г. Козінцева часто зображується на тлі стрімких морських хвиль, що б`ються об скелястий берег, на якому височіють суворі вежі замку Ельсінор. Тут панують вода, камінь і небо, цей фон – знахідка режисера. Говорять, що на вогонь можна дивитися вічно, є й вічні сюжети; один з них – сюжет про Гамлета і його боротьбу зі злом. Рух камери з перших кадрів готує глядача до значущості того, що буде відбуватися. Враження підсилює музика Д. Шостаковича, яка звучить у фільмі.
-Вікторія Наливайко

– Важливу роль відіграє образ моря, який проходить через весь фільм та уособлює вічну мінливість життя і свободу. Нескінченність морського простору, важке похмуре небо допомагають створити тональність фільму, допомагають розкрити настрій і думки Гамлета. Архітектура замку Ельсінор, його товсті стіни, вузькі бійниці, зубчасті вежі, фрески та гобелени на стінах кімнат палацу, парадна розкіш, яка весь час у фокусі кінокамери, підкреслює самотність принца Гамлета. В замку ми бачимо його поруч із вогнем факелів і камінів. І це створює враження, що Гамлет – найсвітліша людина серед персонажів п’єси.
-Алла Шуляченко

– Засобами кіно у фільмі показана сутність придворних. В мерехтливому світлі смолоскипів їхні обличчя стають схожими на гіпсові маски, вони ніби неживі.
Олена Гончарук
– Вразила Офелія у виконанні А. Вертинської. Її образ не губиться серед інших. Актрисі та режисеру вдалося підкреслити її залежність від батька, беззахисність. Це розкривається у сцені танцю, коли вона рухається механічно і схожа на ляльку.
Наташа Плюта
– Фінальні сцени фільму відрізняються від шекспірівського оригіналу: смертельно поранений Гамлет виходить із замку до скель і моря, він помирає стоячи. Це робить акцент на його нескореності, а море символізує свободу його духу. Так «прочитав» образ героя режисер, і важко з ним не погодитись.
-Олеся Гречковська