Звіт про Третю Міжнародну наукову конференцію на тему: «Актуальні проблеми романо-германської філології у контексті антропоцентричної парадигми»
20 листопада на факультеті іноземної філології НПУ імені М.П. Драгоманова відбулася Третя Міжнародна наукова конференція «Актуальні проблеми романо-германської філології у контексті антропоцентричної парадигми» (в онлайн форматі), яка була організована та проведена кафедрою англійської філології та кафедрою романо-германської філології. Конференція, яка зібрала близька 60 фахівців з Італії, Китаю та України, стала місцем зустрічі шанованих і молодих науковців та плідним майданчиком для обміну ідеями та ознайомлення з науковими дослідженнями в області германістики та романістики.
Учасників конференції привітали проректор з наукової роботи Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, доктор фізико-математичних наук, професор Торбін Григорій Мирославович та декан факультету іноземної філології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, доктор філологічних наук, професор Зернецька Алла Анатоліївна.
Першою на пленарному засіданні заслухали доповідь професора Сільвано Марселья, президента Європейської асоціації вчителів (AEDE), що базується у Брюсселі. Фахівець з реформування вищої та середньої освіти в Італії, член декількох робочих комісій при Раді Європи у Страсбурзі, професор Марселья виступив з доповіддю на тему “Multilinguismo e plurilinguismo: impegno dell’Unione Europea e del Consiglio d’Europa”, в якій наголосив про необхідність збереження багатомовної і полікультурної Європи, підкреслив вирішальну роль освіти в цьому процесі та важливість вивчення декількох іноземних мов під час набуття знань у середній і вищій школах. Читай звіт мовою оригіналу за посиланням :
На пленарному засіданні виступили знані українські вчені, що визначають рух і поступ філологічних студій в Україні за спеціальністю 10.02.04 - германські мови та які є засновниками домінуючих наукових лінгвістичних парадигм. Заслухали доповідь доктора філологічних наук, професора Воробйової Ольги Петрівни, засновниці наукової школи когнітивної поетики в Україні, яка запровадила один з провідних напрямів в сучасному українському мовознавстві – лінгвістику тексту. Професор Воробйова поділилася своїми напрацюваннями щодо інтертекстуальності у контексті парадигмальних зміщень. Автор методики концептуального аналізу «Семантика лінгвальних мереж», доктор філологічних наук, професор Жаботинська Світлана Анатоліївна, яка започаткувала в Україні когнітивні студії, доповіла про результати аналізу онтологічної типології концептів у сучасному медіа-наративі (на прикладі Ковід-19). Доктор філологічних наук, професор Буніятова Ізабелла Рафаїлівна, якій належить заслуга розбудови наукової школи історичних філологічних студій в Україні та впровадження в український академічний простір лінгвістичної парадигми генеративного синтаксису, доповіла учасникам конференції про сучасний підхід до вивчення явища множинного заперечення в історії англійської мови. На пленарному засіданні також виступили доктор філологічних наук, професор Науменко Наталія Валентинівна і фахівець з міжкультурної комунікації та концептуальної метафори, доктор філософії Віталій Віталійович Приступа (Пекінський Університет іноземних досліджень), чия доповідь про особливості іронічної фреймізації повідомлення викликала жваву дискусію у віртуальній конференційній залі.
У другій половині дня відбулися секційні засідання за такими тематичними напрямами конференції:
1) Лінгвокультурологічні дослідження: концептологія, метафорологія, пареміологія, лакунізація, крос-культурні розвідки, мовні картини світу, інтертекстуальність;
2) Соціолінгвістика: лінгвістична гендерологія, лінгвоперсоналогія (мовна особистість), білінгвізм, соціальна стратифікація мови;
3) Слово, речення, текст у синхронії і діахронії;
4) Прикладна лінгвістика: комп’ютерна лінгвістика, корпусна лінгвістика, комп’ютерна лексикографія, термінознавство та термінографія, прикладні аспекти квантитативної лінгвістики, моделювання спілкування, медіа лінгвістика;
5) Семіотика: лінгвопрагматика, функцій на лінгвістика
6) Дискурс-аналіз та лінгвістичний аналіз тексту.
У роботі секційних засідань прийняли участь як науковці факультету іноземної філології та факультету природничо-географічної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова, так і численні представники інших вищих навчальних закладів України.
На офіційному сайті Європейської асоціації педагогів (AEDE) професор Сільвано Марселья проінформував європейських колег про нашу конференцію і зазначив, що як тема конференції, так і проблеми, які обговорювалася під час доповідей і дискусій, є важливими для розуміння сучасних тенденцій в науці та освіті.
З нетерпінням чекатимемо на продовження розпочатих дискусій за два роки на Четвертій Міжнародній конференції «Актуальні проблеми романо-германської філології у контексті антропоцентричної парадигми».