20 травня відбулася третя зустріч в онлайн-кіноклубі кафедри світової літератури та теорії літератури «Війна у кадрі». На ній обговорили фільм Жана Ренуара «Велика ілюзія», з’ясувавши, як ракурс, з котрого Ренуар дивиться на війну, зумовлено його художньою філософією «природної рівноваги» та єдності світу, успадкованої від батька режисера – видатного художника-імпресіоніста Огюста Ренуара. Думка про війну як порушення такої єдності та рівноваги реалізована й у стосунках героїв, і на мовному рівні картини (її герої користуються чотирма мовами, постійно і відчуваючи мовний бар’єр, і долаючи його) , і в особливій ролі музики у стрічці. Було простежено і прокоментовано важливі лейтмотиви фільму – лейтмотиви «війни-театру (гри)» і «війни джентльменів». Не оминули увагою й зв’язок фільму через його назву із публіцистичною творчістю лауреата Нобелівської премії миру за 1933 рік Нормана Енджела, книги якого «Велика ілюзія» (1910) і «Мир з диктаторами?» (1936) є винятковими зразками антивоєнної думки.

 

Наступного разу, 27 травня о 19.00, будемо представляти шедевр Чарлі Чапліна «Великий диктатор». Вхід за посиланням:https://meet.google.com/cee-vdhs-fvo

Інформаційний телеграм-канал:https://t.me/wartimecinema

У Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова 11–13 травня 2022 р. відбулася щорічна студентська наукова конференція «Освіта і наука – 2022». На пленарному засіданні факультету іноземної філології з літературознавчою доповіддю на тему «Міфопоетична парадигма роману С. Кларк «Доктор Стрендж і містер Норрелл» виступила студентка 1 курсу магістратури Марія Гусак.

Засідання секції «Проблематика і поетика світової літератури» пройшло у форматі онлайн 12 травня 2022 р. (керівники – зав. каф., д. філол. н., проф. Корнієнко Оксана Олександрівна, к. філол. наук, доц. Кондакова Дар’я Юріївна).

З доповідями виступили більшість студентів, які були заявлені у програмі: Володимир Грачов, Марина Григорович, Наталія Кондрич, Яна Кривов’яз, Катерина Лощиніна, Євген Марушевський, Юлія Шинкарук та ін. Порадувало те, що у роботі секції взяли участь студенти-слухачі, які не оголошували доповіді, але долучились до їх обговорення.

Наукові інтереси учасників конференції відзначалися широким спектром національних літератур та персоналій, була представлена класична література ХХ століття (Герман Гессе, Ежен Йонеско, Рамон Кено, Кен Кізі та ін.), але переважала новітня література к. ХХ–поч. ХХІ ст. (Мілан Кундера, Патрік Зюскінд, Ван Ань-і, Ніл Гейман та ін.).

Наукові розвідки студентів присвячені актуальним аспектам сучасного літературознавства: новим рецепціям та інтерпретаціям художніх творів, їх актуальному звучанню у викликах сьогодення, особливо у зв’язку з розв’язаною РФ повномасштабною агресією проти України. Проблематику творів студенти розкривали через аналіз їх поетикальних особливостей, зокрема зосереджуючись на інтермедіальності, розгляді образної системи, символіки, міфопоетичної парадигми, наявних конфліктів та ін.

Виступи супроводжувалися презентаціями, доповіді викликали жваву реакцію слухачів. Не можна не згадати виступ Валентина Казмірчука. Він зосередився на новому типі персонажа, який протистоїть тиранії та омасовленню у п’єсі Е. Йонеско «Безкорисливий убивця», а на завершення прочитав власний вірш, співзвучний як твору, так і подіям сьогодення, чим ще раз довів: коли гримить зброя, музи не мовчать.

У цілому робота секції довела, що продовження наукових розвідок студентами – це не тільки торжество вітального початку, а й їхній особистий внесок у перемогу і майбутній розвиток України.

11-13 травня 2022 року в НПУ імені М.П. Драгоманова та на факультеті іноземної філології пройшов тиждень студентської науки "Освіта і наука - 2022"!

На пленарному засіданні виступали студенти із цікавими, актуальними та корисними доповідями широкого спектру наукових розвідок, таких як: дискурс портрет особистості, мовні засоби впливу ЗМІ на читача, формування іншомовної комунікативної компетентності в аудіюванні, аналіз художнього роману з точки зору міфопоетичної складової, дослідження присвячені корпусній лінгвістиці тощо.

Це безперечно позитивний сигнал тому, що наукове життя не мислиме без молодих науковців, у тому числі студентів, які тільки починають свій шлях на науковій ниві. Їх сучасне бачення проблем дозволить винайти оригінальні рішення , які ставить перед собою наука , а також формування професійної свідомості майбутнього фахівця – лінгвіста !

Далі роботу загально-університетської студентської конференції було продовжено у форматі секційних засідань, загальною кількістю – 11, а саме:

Наприклад, у засіданні наукової секції кафедри загального мовознавства і германістики «Функціонування мовних одиниць у різних видах дискурсів» прийняли участь магістри та бакалаври, які презентували різноманітний спектр своїх лінгвістичних досліджень, а саме лінгвоантропогенез і його відображення у давньоанглійських пам’ятках, лексичні особливості англомовного трейлеру, структура та функції табуйованої лексики, сучасні акценти метафоричних досліджень, особливості перекладу англійського гумору, структурні та лексичні особливості юридичної та маркетингової термінології тощо.

Загалом, попри складну ситуацію в країні, пов’язану із запровадженням воєнного стану, у конференції взяло участь 231 студент!

Щиро дякуємо всім студентам за вашу активну участь у конференції, науковим керівникам, які, попри велику зайнятість, готують молодих науковців, а також викладачам факультету, відповідальним по кафедрам, які беруть участь в організації конференції!

За результатами конференції буде сформовано електронну збірку тез.

Для бакалаврів, магістрів будуть видаватися довідки про участь в тижні науки (ті хто подали тези до збірника, для зарахування балів для вступу в магістратуру та аспірантуру).

13 травня в онлайн-кіноклубі «Війна у кадрі», організованого кафедрою світової літератури та теорії літератури, відбулося обговорення фільму Л. Майлстоуна «На Західному фронті без змін» (1930 р.), знятому на основі роману Е.-М. Ремарка. Було згадано драматичну історію як книги, так і фільму, чия антимілітаристська спрямованість викликала вкрай агресивну реакцію нацистів. До розмови про документальну достовірність «окопної правди», зображеної у Ремарка, було долучено також перегляд фрагментів британського документального фільму «They shall not grow old» (2018 р.), у якому більшість хронікальних епізодів І світової війни збігається з тими деталями військової повсякденності, які акцентовані в романі Ремарка. Поговорили й про ті художні рішення та особливості поетики фільму Майлстоуна, які дозволили йому, відійшовши від шокуючого натуралізму у зображенні жахів повсякденності на війні, зберегти трагедійну напругу і достовірність книжкового першоджерела і яскраво відтворити одну з провідних думок роману – думки про розлюднення людини на війні (адже крізь книгу Ремарка наскрізно проходять роздуми героя про те, як війна перетворює людей чи то на тварин, чи то на мертві автомати).

Наступного разу, 20 травня, поговоримо про шедевр видатного французького режисера Жана Ренуара «Велика ілюзія». Чекаємо на всіх, хто зацікавився, за посиланням:https://meet.google.com/cee-vdhs-fvo

Телеграм-канал для зв’язку з модераторами клубу:https://t.me/wartimecinema