Кафедра слов'янських, романських і східних мов

Історія кафедри

Кафедра слов’янських мов (до вересня 2016 року – кафедра російської мови) є однією з найстаріших кафедр Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, яка має давні традиції та значний досвід підготовки висококваліфікованих науково-педагогічних кадрів у галузі філологічної освіти.

Кафедра бере свій початок ще з тих часів, коли при Київському університеті Святого Володимира було відкрито Педагогічний інститут (1834), в якому викладалися філологічні науки. Вона є правонаступницею кафедри російської словесності, яку свого часу очолював видатний український науковець Михайло Олександрович Мак­симович. Пізніше кафедра отримала назву «кафедра російської мови та словесності». Тут працювали відомі вчені – професори М.Т.Костир, І.П.Хрущов, О.І.Сєлін, І.М.Жданов та ін. Кафедра була ба­зовою для підготовки вчителів-словесників у Києві та Київському національному окрузі.

У створеному в 1920р. Київському інституті на­родної освіти імені М.П.Драгоманова кафед­ра російської мови та словесності працювала у складі гуманітарного відділен­ня. Лінгвістичні науки викладали відомі мовознавці М.К.Грунський, А.М.Лобода, М.Я.Калинович. У різні часи кафедру російської мови очолювали про­фесори О.С.Грузинський, М.А.Жовтобрюх, М.Я.Брицин, В.І.Кононенко, М.М.Пилинський, В.І.Гончаров, до­центи Б.М.Кулик, О.І.Кириченко, Б.П.Страхов, Д.Д.Ганич.

У 1960–1965 роки завідувачем кафедри був доктор філологічних наук, професор Михайло Андрійович Жовтобрюх (1905–1995). Основні наукові дослідження – з проблем сучасної української літературної мови, історії української мови, історії українського мовознавства, культури мовлення, соціолінгвістики, порівняльної граматики слов’янських мов. Автор монографій «Мова української преси (до середини дев’яностих років XIX ст.)» (1963), «Мова української періодичної преси (кінець XIX – початок XX ст.)» (1970); співавтор монографій «Українська граматика» (1986), «Східнослов’янські мови» (1987), «Нарис історії українського радянського мовознавства (1918–1941)» (1991), підручників «Історична грамати­ка української мови» (1957, 1980), «Курс сучасної української літературної мови» (1972), «Порівняльна граматика української і російської мов» (1978). Працював над створенням книги «Історія української мови. Фонетика» (1979; у співавт.), що стала однією з найкращих спроб вивчення історії звукового складу української мови. Лауреат премії імені Івана Франка НАН України (1985).

У 1969–1989 роки ка­федру очолював доктор філологічних наук, професор Михайло Якимович Брицин (1922–2012)– видатний фахівець, праці якого були присвячені проблемам історичної лексикології та порівняльної грамати­ки східнослов’янських мов, російської діалектології. Автор мо­нографій «З історії східнослов’янської лексики» (1965), «Фонетична система і граматична бу­дова російських народних діалектів» (1973); співавтор підручників «Порівняльна граматика російської та української мов» (1978), «Русский язык» (1978), «Современный русский язык» (1983). Під його науковим керівництвом захищено майже 50 кандидатів філо­логічних наук і 2 доктори філологічних наук для України, Білорусі, Росії, Польщі, Казахстану, Узбекистану. Протягом 20 років проф. М.Я.Брицин виконував обов’язки члена наукової ради ВАК України при Інституті мовознавства імені О.О.Потебні НАН України. Він також був членом двох спеціалізованих рад із захисту дисертацій з української та російської мов та порівняльно-історичного і типологічного мовознавства в НПУ імені М.П.Драгоманова. Майже 30 років він редагував щорічний тематичний збірник наукових праць «Система і структура східнослов’янських мов». Він був ініціатором й організатором багатьох всеукраїнських і міжнародних наукових конференцій, читань, нарад з актуальних проблем сучасного мовознавства, у тому числі конференцій «Актуальні питання мовознавства у світлі праць Б.О.Ларіна і Ф.Б.Філіна», «Теорія та історія мови від О.О.Потебні до Л.А.Булаховського». За успіхи у педагогічній і науковій роботі проф. М.Я.Брицин був нагороджений орденом «Знак пошани», медаллю А.С.Макаренка, почесними званнями «Відмінник народної освіти Ук­раїни», «Відмінник народної освіти СРСР», «Відмінник народної освіти Узбекистану».

У 1989–1997 роки завідувачем кафедри російської мови був доктор філологічних наук, професор Микола Миколайович Пилинський (1932–1997), який досліджував різні питання лексикології, лексикографії, стилістики, культури мовлення. Співавтор монографій «Мовна норма і стиль» (1976), «Мова і час» (1977), «Мова сучасної масово-політичної інформації» (1979), підручників «Сучасна українська літературна мова. Стилістика» (1973), «Стиль і час. Хрестоматія» (1983), словників «Українсько-російський словник» (1964), «Русско-украинский словарь синонимов» (1995). Він керував науковими роботами аспірантів і співробітників кафедри, читав лекції зі вступу до мовознавства та загального мовознавства, створив свою наукову школу і виховав цілу плеяду кадрів для закладів вищої освіти України. Був членом різних спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій, часто виступав офіційним опонентом. Проф. М.М.Пилинський вільно володів не тільки слов’янськими мовами (російською, українською, білоруською, польською), а й англійською, німецькою і французькою мовами.

У 1997–2015 роки кафедру очолював директор Інституту іноземної філології (2004–2015), доктор філософських наук, професор Володимир Іванович Гончаров (1952–2015), коло наукових зацікавлень якого було пов’язано з актуальними проблемами історич­ної лексикології та методики викладання дисциплін мовознавчого циклу у вищій педа­гогічній школі. Автор монографій і навчальних посібників «Историческая лексикология русского языка» (2000, 2012), «Очерки становления и развития лексики русского языка» (2002), «Историческаяграмматика русского языка» (2012);співавтор монографії «Филологическое наследие: классикиславянского языкознания» (2009), навчальних посібників «Старослов’янсь­ка мова. Збірник вправ і завдань» (2004), «Русский язык» (2009), «Орфография русского языка в алгоритмах. Сборник упражнений» (2011), словників «Російсько‐український зовнішньо‐торговельний і зовнішньоекономічний словник» (2004), «Українсько‐німецький словник навчально‐методичних понять і термінів» (2007), «Українсько‐французький словник навчально‐методичних понять і термінів» (2007). За громадську, педагогічну та наукову діяльність проф. В.І.Гончаров був нагороджений почесними нагородами: орденом «За заслуги» III ступеня, медаллю А.С.Макаренка, почесними званнями «Відмінник освіти Ук­раїни», «Заслужений працівник освіти України», Почесними грамотами Кабінету міністрів України та Верховної Ради України.

Сьогодення кафедри

З вересня 2015 року завідувач кафедри слов’янських мов  – доктор філологічних наук, професор Юлія Валентинівна Кравцова, яка є відомим фахівцем у галузі семантичної дериватології, лінгвометафорології, лінгвоконцептології, лінгвопоетики. Її науковий доробок налічує майже 130 праць, у тому числі 2 монографії та 7 навчальних посібників. Стаж науково-педагогічної діяльності складає понад 30 років. Викладає навчальні курси з сучасної лінгвістики. Вона є членом спеціалізованої вченої ради НПУ імені М.П.Драгоманова, організатором Міжнародної наукової конференції «Світ мови – світ у мові» (2015, 2017, 2019), ініціатором й організатором Міжнародної наукової конференції «Метафорологія ХХІ століття: актуальні проблеми лінгвістичних і літературознавчих досліджень» (2018) і Всеукраїнської студентської наукової конференції «Функціонування мовних одиниць у художньому та масмедійному дискурсах» (2017–2020), відповідальним редактором фахового збірника наукових праць «Слов’янські мови», членом редколегій вітчизняних і закордонних наукових видань: «Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія 9. Сучасні тенденції розвитку мов», «Проблеми загального і слов’янського мовознавства», «Folia Linguistica Rossica» (Польща). За плідну наукову діяльність у 2017 році проф. Ю.В.Кравцова нагороджена медаллю «За наукові досягнення (гуманітарні науки)» імені П.І.Орлика.

 

Науково-педагогічний колектив кафедри слов’янських мов складають 8 штатних викладачів: завідувач кафедри, д.філол.н., проф. Ю.В.Кравцова; д.філол.н., проф. Л.П.Іванова; к.філол.н., доц. І.А.Аскерова; к.філол.н. А.Г.Вільчинська; к.філол.н., доц. О. В.Прискока; к.філол.н., доц. Т.В.Слива; к.філол.н., доц. Т.В.Стась; к.пед.н., доц. В.І.Тарасенко; 4 внутрішні сумісники: д.філол.н., проф. О.І.Леута; к.філол.н., доц. С.В.Глущик; к.філол.н., доц. Л.В.Давидюк; к.філол.н., доц. І.І.Овчиннікова; 3 зовнішні сумісники: к.філол.н. І.М.Мирошніченко; ст.викл. О.О.Ситник; асист. Д.І.Закусило. Майже всі викладачі кафедри мають науковий ступінь і вчене звання, значний досвід науково-педагогічної роботи.

 

Пріоритетні напрями діяльності кафедри:

– навчальна, навчально-методична, науково-дослідна та виховна робота;

– підготовка висококваліфікованих науково-педагогічних кадрів;

– міжнародне співробітництво.

Кафедра слов’янських мов є випусковою та забезпечує підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр» і «магістр» зі спеціальностей 014.02  Середня освіта (мова і література (російська мова)), 035.03 Слов’янські мови та літератури (російська мова; російська мова як іноземна) для України й інших країн світу – Азербайджану, Китаю, Молдови, Туреччини, Туркменістану та ін. Викладаються такі навчальні дисципліни, як «Вступ до слов’янської філології», «Сучасна російська літературна мова», «Практикум з російської мови», «Практика усного і писемного мовлення (російська мова)», «Лінгвокраїнознавство (російська мова)», «Теоретичні питання русистики» тощо. Кафедра також забезпечує викладання навчальних дисциплін для всіх спеціальностей факультету іноземної філології: «Вступ до мовознавства», «Науковий стиль української мови», «Сучасна українська літературна мова», «Функційна лінгвістика», «Лінгвістичні теорії другої половини ХХ  століття», «Лінгвістичні теорії ХХІ століття» тощо. Кафедра здійснює підготовку фахівців зі спеціальності 035.04 Германські мови та літератури (друга мова – польська), де викладаються такі навчальні дисципліни: «Польська мова», «Практика усного і писемного мовлення (польська мова)», «Фонетика польської мови», «Граматика польської мови» тощо. Усі навчальні програми нормативних і вибіркових дисциплін кафедри згідно з навчальними планами розроблено, затверджено і впроваджуються у навчальний процес.

 

Кафедра здійснює потужну навчально-методичну роботу. В останні роки видано підручники та навчальні посібники: проф. Л.П.Іванової «Курс лекций по общему языкознанию» (2006), «Хрестоматия по общему языкознанию» (2008), «Общее языкознание: курс лекций» (2010), «Хрестоматия по общему языкознанию» (2008);проф. Ю.В.Кравцової «Основы лингвистических исследований» (2014); доц. Т.В.Сливи«Лабораторные работы по практическому курсу русского языка» (2010, з грифом МОНУ); доц. І.А.Аскерової «Польська мова: поглиблений практичний курс граматики (іменник та прикметник)» (2010, з грифом МОНУ), «Починаємо вивчати польську» (2014), «Граматика польської мови. Ч.І. Іменник і прикметник» (2019), «Граматика польської мови. Ч.ІІ. Числівник і займенник» (2019), «Czytanie i pisanie za majątek stanie: збірник текстів для читання і перекладу з польської мови» (2019).

 

Науково-дослідна робота кафедри слов’янських мов пов’яза­на з дослідженням актуальних проблем мовознавства. Проф. Л.П.Іванова є засновником і керівником наукової школилінгвоімагології. Викладачі кафедри щорічно публікують результати власних досліджень у наукових виданнях України та зарубіжжя – Білорусі, Болгарії, Німеччини, Польщі, Чехії тощо. Періодично видаються монографії: проф. Ю.В.Кравцової з проблем лінгвометафорології (2011, 2014), проф. Л.П.Іванової – з когнітивної лінгвістики (2004, 2006), дискурсології (2015), лінгвоімагології (2017), доц. І.А.Аскерової (2007), доц. Т.В.Сливи (2010) – з лексичної семантики. Кафедра забезпечує публікацію періодичного фахового видання – збірника наукових праць «Слов’янські мови», відповідальним редактором якого є проф. Ю.В.Кравцова. Кафедра започаткувала Міжнародну наукову конференцію «Світ мови – світ у мові», яка відбувається раз на два роки (2010, 2012, 2015, 2017, 2019). У 2018р.проведено Міжнародну наукову конференцію «Метафорологія ХХІ століття: актуальні проблеми лінгвістичних і літературознавчих досліджень». Викладачі кафедри постійно беруть участь у міжнародних конференціях в Україні та за кордоном. З метою залучення студентів до наукової роботи у галузі лінгвістики кафедра започаткувала й проводить щорічну студентську наукову конференцію «Функціонування мовних одиниць у художньому та масмедійному дискурсах» (2017–2020). У 2019р. конференція набула статусу всеукраїнської. Викладачі кафедри постійно керують курсовими, бакалаврськими та магістерськими роботами студентів.

 

Кафедра приділяє велику увагу виховній роботі. Регулярно проводяться бесіди зі студентами з лінгвокультурознавчих, мовознавчих, лінгвометодичних проблем. Щорічно організовуються різні заходи (олімпіади, конкурси, диспути тощо) у рамках проведення Тижнів польської мови та культури, російської мови як іноземної (для студентів-громадян Китаю, Туреччини, Туркменістану), Днів туркменської культури.

 

Кафедра слов’янських мов здійснює підготовку висококваліфікованих науково-педагогічних кадрів. На кафедрі функціонують аспірантура та докторантура зі спеціальності 035 Філологія (10.02.02 – російська мова). Науковою роботою аспірантів і докторантів керують проф. Л.П.Іванова, проф. Ю.В.Кравцова, доц. Т.В.Слива. Під керівництвом проф. Л.П.Іванової захищено 2 докторські та 30 кандидатських дисертацій. Професори Ю.В.Кравцова та Л.П.Іванова є членами спеціалізованої вченої ради НПУ імені М.П.Драгоманова. Професори Ю.В.Кравцова, Л.П.Іванова, доценти О.В.Прискока, Т.В.Слива як висококваліфіковані фахівці з різних галузей лінгвістики періодично запрошуються для опонування під час захисту дисертацій. Усі штатні викладачі кафедри пройшли підвищення кваліфікації (стажування) у різних закладах вищої освіти та наукових установах України.    

 

Кафедра слов’янських мов активно здійснює міжнародне наукове співробітництво з Лодзинським університетом (Польща) та Шуменським університетом імені Єпископа Костянтина Преславського (Болгарія), які є постійними співорганізаторами міжнародніх конференцій, що проводить кафедра, а також з відомими лінгвістами з різних закладів вищої освіти Білорусі, Болгарії, Грузії, Польщі, які є членами редколегії фахового збірника наукових праць «Слов’янські мови». Професори Ю.В.Кравцова та Л.П.Іванова є членами редколегій закордонних наукових журналів: «Folia Linguistica Rossica» (Польща), «Cuadernode Rusística Española» (Іспанія), «International Journalof Language and Linguistics» (США).

Оригінальні здобутки кафедри

Міжнародна наукова конференція

«Світ мови – світ у мові»

З метою обговорення актуальних мовознавчих проблем і досягнень сучасної лінгвістики кафедра слов’янських мов майже десять років поспіль організовує періодичну Міжнародну наукову конференцію «Світ мови – світ у мові» (2010, 2012, 2015, 2017, 2019). У ній незмінно беруть участь понад 100 лінгвістів, включаючи як визнаних в Україні й інших країнах світу науковців, так і молодих учених. У різні роки учасники конференції представляли такі країни світу, як Австрія, Білорусь, Болгарія, Грузія, Іспанія, Канада, Китай, Литва, Польща, Росія, США, Туреччина, Узбекистан тощо. Україна була представлена лінгвістами з майже всіх міст країни. Постійними співорганізаторами конференції є Інститут мовознавства імені О.О.Потебні НАН України, Лодзинський університет (Польща), Шуменський університет імені Єпископа Костянтина Преславського (Болгарія). На пленарних і секційних засіданнях обговорюються актуальні проблеми лінгвокогнітології, лінгвокультурології, лінгвоконцептології, лінгвоперсонології, соціолінгвістики, психолінгвістики, лінгвоісторіографії, прикладної лінгвістики тощо.

У 2015 році відбулась IІІ Міжнародна наукова конференція «Світ мови – світ у мові» пам’яті доктора філософських наук, професора, заслуженого працівника освіти України Володимира Івановича Гончарова (1952–2015), який протягом багатьох років був директором Інституту (наразі – факультет) іноземної філології та завідувачем кафедри російської мови НПУ імені М.П.Драгоманова. У конференції взяли участь 111 осіб з 11 країн світу: Австрії, Білорусі, Грузії, Канади, Китаю, Польщі, Росії, США, Туреччини, Узбекистану, України. Україна була представлена лінгвістами з 18 міст: Дніпропетровська, Житомира, Запоріжжя, Івано-Франківська, Києва, Луцька, Одеси, Сум тощо. На пленарному засіданні з науковими доповідями виступили: проф. М.Мозер (Австрія, Відень); д.філол.н., проф. В.І.Коваль (Білорусь, Гомель); д.філол.н., проф. Н.А.Басілая (Грузія, Тбілісі); к.філол.н. А.Пясецька (Польща, Лодзь); дійсний член НАПН України, д.філол.н., проф. Л.І.Мацько (Україна, Київ); д.філол.н., проф. В.М.Бріцин (Україна, Київ); д.філол.н., проф. О.І.Панченко (Україна, Дніпропетровськ). На секційних засіданнях обговорювалися актуальні проблеми лінгвоісторіографії, соціолінгвістики, лінгвокогнітології, лінгвокультурології, прикладної лінгвістики тощо. Роботу конференції завершив круглий стіл «Історичний і філософський аспекти вивчення мови», присвячений колу наукових проблем, над якими працював д.філос.н., проф. В.І.Гончаров, що проходив під головуванням д.філол.н., проф. Л.П.Іванової.

У 2017 році відбулась IV Міжнародна наукова конференція «Світ мови – світ у мові», присвячена актуальним проблемам лінгвістики. У конференції взяли участь більше 120осіб, у тому числі понад 30 докторів філологічних наук, професорів, з 10країн світу – Австрії, Білорусі, Болгарії, Грузії, Іспанії, Китаю, Польщі, США, Туреччини, України, що свідчить про актуальність запропонованої лінгвістичної проблематики та високий рівень наукового зібрання. Зарубіжні учасники представляли 16 навчальних закладів. Україна була представлена вченими з понад 30 закладів вищої освіти і наукових установ 19 міст – Дніпра, Івано-Франківська, Запоріжжя, Києва, Луцька, Львова, Миколаєва, Одеси, Полтави, Сум, Харкова тощо. На пленарному засіданні з науковими доповідями виступили: доктор мистецтв, проф. І.В.Пустовойт (США, Нью-Йорк); д.філол.н., проф. Ж.О.Вардзелашвілі (Грузія, Тбілісі); д.філол.н., проф. О.А.Дубова (Україна, Миколаїв); директор Інституту мовознавства імені О.О.Потебні НАН України, д.філол.н., проф. Б.М.Ажнюк (Україна, Київ). На секційних засіданнях обговорювалися актуальні проблеми лінгвокогнітології, лінгвокультурології, лінгвоконцептології, комунікативної лінгвістики, прикладної лінгвістики тощо. Під час конференції відбулось засідання круглого столу «Лінгвоімагологія як новий напрям мовознавства: до ювілею д.філол.н., проф. Л.П.Іванової». 

У 2019році відбулася V Міжнародна наукова конференція «Світ мови – світ у мові», присвячена актуальним проблемам лінгвістики. У конференції взяли участь понад 130осіб, у тому числі 30докторів філологічних наук, професорів, з 7країн світу – Білорусі, Болгарії, Грузії, Китаю, Польщі, України, Хорватії. Зарубіжні учасники представляли 9 навчальних закладів. Україна була представлена вченими з майже 40 закладів вищої освіти і наукових установ 19 міст – Києва, Дніпра, Івано-Франківська, Запоріжжя, Миколаєва, Одеси, Полтави, Сум, Харкова, Черкас тощо. На пленарному засіданні виступали з цікавими доповідями: заступник директора з наукової роботи Інституту мовознавства імені О.О.Потебні НАН України, с.н.с., к.філол.н. О.І.Скопненко; старший науковий співробітник відділу словʼянських мов Інституту мовознавства імені О.О.Потебні НАН України, вчений секретар Українського комітету славістів, доц., к.філол.н. Л.І.Даниленко; професор кафедри загального та слов’янського мовознавства Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, доц., д.філол.н. О.К.Куварова; професор кафедри слов’янської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, проф., д.філол.н. Т.О.Черниш та ін. Усі доповіді викликали жвавий науковий інтерес учасників конференції. Під час конференції відбулося засідання круглого столу з актуальних проблем історичного мовознавства, на якому доповідали: провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України, проф., д.філол.н. П.І.Білоусенко; професори кафедри української мови та прикладної лінгвістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктори філологічних наук Л.П.Гнатюк, О.І.Ніка; доцент кафедри словʼянських мов Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, доц., к.філол.н. О.В.Прискока. На секційних засіданнях активно виступали учасники конференції з різних країн світу – Білорусі, Болгарії, Польщі, Хорватії – та міст України. 

всеукраїнська студентська наукова конференція «Функціонування мовних одиниць у художньому та масмедійному дискурсах»

Кафедра слов’янських мов започаткувала й проводить щорічну студентську наукову конференцію «Функціонування мовних одиниць у художньому та масмедійному дискурсах» (2017–2020).  

У 2017 році відбулась Університетська (міжфакультетська) студентська наукова конференція «Функціонування мовних одиниць у художньому та масмедійному дискурсах». У конференції взяли участь майже 60 студентів з різних спеціальностей факультету іноземної філології. Були також запрошені до участі студенти факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка.  

У 2018 році відбулась Регіональна студентська наукова конференція «Функціонування мовних одиниць у художньому та масмедійному дискурсах». У конференції взяли участь 60 студентів з різних спеціальностей факультету іноземної філології, а також з факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка НПУ імені М. П. Драгоманова й інших закладів вищої освіти України – Національного технічного університету України «КПІ імені І.Сікорського», Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

У 2019 році відбулася І Всеукраїнська студентська наукова конференція «Функціонування мовних одиниць у художньому та масмедійному дискурсах». У конференції взяли участь понад 100 студентів нашого університету й інших закладів вищої освіти України – Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Житомирського державного університету імені Івана Франка, Маріупольського державного університету, Національного транспортного університету (Київ), Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ), Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Херсонського державного університету, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. 

НАУКОВА ШКОЛА З ЛІНГВОІМАГОЛОГІЇ 

ПРОФЕСОРА Л.П. ІВАНОВОЇ 

На кафедрі слов’янских мов активно функціонує наукова школа з лінгвоімагології, яку заснувала й очолює доктор філологічних наук, професор Людмила Петрівна Іванова. 

Проф. Л.П.Іванова є засновником лінгвоімагології як окремого напряму лінгвістики, і чимало її наукових публікацій присвячено методологічному обґрунтуванню цієї лінгвістичної галузі. Вона має понад 250 наукових і навчально-методичних праць, серед яких5 монографій, понад 200наукових статей, 6навчальних посібників, хрестоматії, найвагоміші з них: «Функциональные стили современного русского языка», «Методы лингвистических исследований», «Общее языкознание».Назамовлення Ради Європи нею написано посібник «Деловая переписка в сфере бизнеса (русский, английский, немецкий языки)», виданий у Німеччині. Проф. Л.П.Іванова є активним учасником вітчизняних і закордонних (Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Іран, Іспанія, Італія тощо) міжнародних наукових конференцій. У 2000р. Американський біографічний інститут визнав проф. Л.П.Іванову жінкою року, а її ім’я увійшло до книги «1000 видатних жінок XX століття». У 2007р., 2008р., 2010р. Американським біографічнимінститутом їйбуло також присвоєно звання жінки року та видано відповідні сертификати.За плідну наукову діяльність у 2017р. проф. Л.П.Іванова нагороджена медаллю «За наукові досягнення (гуманітарні науки)» імені П.І.Орлика. 

Шлях до формування нового напряму був тривалим і багато в чому закономірним. Докторська дисертація проф. Л.П.Іванової присвячена розробці функційного методу та його реалізації у процесі аналізу російського простого речення. Перші дисертації аспірантів, які розвивали ідеї свого наукового керівника, були присвячені аналізу функціонування синтаксичних одиниць: типам предикатів у конституціях (Н.С.Хоменко) й атрибутивним комплікаторам (О.В.Сахарова). У дисертаційних роботах учнів проф. Л.П.Іванової досліджувались особливості функціонування мовних одиниць у текстах різної жанрово-стильової кваліфікації в описовому та зіставному аспектах (Л.В.Гребінник, О.П.Яцура, Л.М.Песоріна, Т.О.Дегтярьова, Л.Н.Прадівлянна та ін.). Від аналізу окремих одиниць мови стався закономірний перехід до складних текстових категорій (С.В.Антоненко, Н.В.Зозуля, М.І.Большакова, М.М.Нетреба, В.А.Вуколова, Ю.О.Шевчук), пізніше – до категорій дискурсу (докторські дисертації А.Г.Шиліної, Є.А.Пономаренко, кандидатські дисертації С.О.Кота, К.В.Піщанської, І.В.Павлової). У цей самий період вийшла монографія проф. Л.П.Іванової «Дискурс микросоциума (типичной семьи с типичной фамилией)», пізніше в Німеччині – «Микросоциум в дискурсивном аспекте (воспитательный потенциал семьи)». Останнім етапом, передуючим формуванню лінгвоімагології, став розгляд у дисертаціях аспірантів проф. Л.П.Іванової проблем когнітивної лінгвістики. Аналізувалися проблеми вивчення особливостей індивідуальної мовної особистості письменників (А.І.Башук, А.Г.Вільчинська, М.Ю.Чикиль), автори яких спиралися на монографію свого керівника «Отображение языковой картины мира автором в художественном тексте (на материале романа в стихах А.С.Пушкина «Евгений Онегин»)». Здійснюється дослідження концептів (А.А.Мороз, Т.В.Сорока). Ще не вживши термін «лінгвоімагологія», проф. Л.П.Іванова видала монографію «Кавказ в русском языковом сознании ХІХ–ХХ вв.», а її учні захищали кандидатські дисертації, пов’язані зі сприйняттям певних країн у мовній свідомості (Н.А.Величко, О.М.Машкіна). 

Про імагологію в лінгвістичному аспекті у працях проф. Л.П.Іванової йшлося у 2012р., коли й сформувалася лінгвоімагологія як окремий напрям лінгвістики. Автор публікує статті, присвячені баченню Європи й Африки Н.Гумільовим, Франції і французів російськими письменниками, низку окремих доповідей і публікацій, пов’язаних з баченням різних країн і народів відомими письменниками. Вінчає цей цикл монографія «Російський Берлін у лінгвоімагологічному аспекті». Автор читала спецкурс з лінгвоімагології в НПУ імені М.П.Драгоманова. 

Лінгвоімагологічні ідеї проф. Л.П.Іванової розвивають у своїх дисертаціях її учні (А.В.Тупчій, А.А.Мороз, М.М.Брик, Н.Ю.Прокопович та ін.). Постійно публікуються статті з лінгвоімагології засновника цього напряму лінгвістики та послідовників як в Україні, так й за кордоном – Болгарії, Ірані, Білорусі, Польщі, Чехії, Латвії, Таїланді тощо. Праці із зазначеної проблематики демонструвались в різних країнах на наукових конференціях і публікувалися у збірниках, викликаючи незмінний інтерес і схвалення колег. 

Під керівництвом д.філол.н., проф. Л.П.Іванової підготовлено та захищено дисертації понад 30 кандидатів філологічних наук (С.В.Антоненко, А.Г.Вільчинська, Л.В.Гребінник, Н.В.Зозуля, С.О.Кот, І.В.Павлова, К.В.Піщанська, Л.Н.Прадівлянна та ін.) та 2 доктори філологічних наук (Є.А.Пономаренко, А.Г.Шиліна). 

ФАХОВИЙ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ «Слов’янські мови»

Кафедра слов’янських мов здійснює наукове редагування фахового збірника наукових праць «Слов’янські мови» (ISSN2524-0013), відповідальним редактором якого є д.філол.н., проф. Ю.В.Кравцова. Він замінив збірник «Система і структура східнослов’янських мов», що видавався протягом понад 30 років, істотно розширивши можливості публікації результатів досліджень з різних галузей лінгвістики багатьма слов’янськими мовами (українська, білоруська, російська, болгарська, польська, словацька, чеська). До редакційної колегії збірника наразі входять відомі вчені України доктори філологічних наук, професори В.М.Бріцин, А.А.Зернецька, Л.П.Іванова, А.В.Корольова, О.І.Леута, Л.І.Мацько, М.Я.Плющ, Т.С.Пристайко, І.А.Синиця, кандидати філологічних наук, доценти О.В.Прискока (відповідальний секретар), І.А.Аскерова, Т.В.Слива, а також вчені з інших країн: доктори філологічних наук, професори Н.А.Басілая (Грузія), Я.Вежбинські (Польща), О.О.Лещинська, В.А.Маслова (Білорусь), Є.В.Стоянова (Болгарія).

ТИЖДЕНЬ ПОЛЬСЬКОЇ МОВИ ТА КУЛЬТУРИ

Щороку у травні кафедра організовує Тиждень польської мови та культури, у рамках якого проводиться низка заходів: олімпіада з польської мови, перегляд та обговорення польських фільмів мовою оригіналу, виставка фотозвітів з перебування на навчанні у Польщі за програмою академічного обміну і стіннівок, конкурс читців, презентація польських народних костюмів. Роботу з організації цих заходів постійно здійснюють викладачі-полоністи к.філол.н., доц. І.А.Аскерова та к.філол.н. І.М.Мирошніченко. 

ДЕНЬ ТУРКМЕНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

У 2018р. кафедразапочаткувалапроведення Дня туркменської культури. Студенти з Туркменістану, які навчаються за спеціальністю 035.03 Слов’янські мови та літератури (російська мова як іноземна), підготували ознайомчо-культурну та концертну програму, присвячену рідній країні. Вони розповіли про деякі історичні події та факти із сучасного життя своєї Батьківщини, її національні традиції, а також виконали запальні народні танці. У 2019р. з цією культурною програмою студенти виступили в ЦК НПУ імені М.П.Драгоманова для викладачів і студентів інших факультетів, а також для школярів під час педагогічної практики. Велику підготовчу роботу провела к.філол.н., доц. Т.В.Стась.

Концепція розвитку кафедри

КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ КАФЕДРИ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ

НПУ імені М.П. ДРАГОМАНОВА

на 2018-2023 рр.

 

1. Обґрунтування необхідності розроблення концепції розвитку кафедри

Кафедра слов’янських мов, яка є однією з найстаріших кафедр Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, у своїй діяльності спирається на значний досвід наукової та навчально-методичної роботи професорсько-викладацького складу, давні традиції кафедри, сформовані протягом десятиліть, та новітні технології навчання.

Кафедра слов’янських мов є випусковою, базовою для підготовки бакалаврів і магістрів зі спеціальностей 035 Філологія та 014 Середня освіта (мова і література), а також фахівців вищої кваліфікації – докторів і кандидатів наук зі спеціальності 035 Філологія.

Призначення та напрями діяльності кафедри зумовлені сучасними суспільними вимогами до університетської освіти, тенденціями розвитку світового та вітчизняного мовознавства, а також досвідом викладання лінгвістичних навчальних дисциплін в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова.

Основою для розроблення концепції розвитку кафедри слов’янських мов є Закони України "Про освіту", "Про вищу освіту", стандарти вищої освіти України, "Статут Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова", "Стратегічні завдання створення університету нового типу через модернізацію Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (2016–2020рр.)", "Стратегічний план розвитку Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова на 2018–2024рр.".

 

2. Прогнозування тенденцій розвитку кафедри слов’янських мов

Пріоритетність напрямів роботи кафедри слов’янських мов будується на науково-академічній традиції лінгвістичної освіти, інтегрованій у світовий університетський простір, якою передбачено:

- підготовку навчальних планів, навчальних і робочих програм із дисциплін кафедри, науково-методичне й мультимедійне забезпечення освітнього процесу з відповідних спеціальностей;

- розроблення і впровадження в освітній процес нових навчальних програм з нормативних і вибіркових дисциплін кафедри;

- розроблення і впровадження в освітній процес нових підручників і навчальних посібників з нормативних і вибіркових дисциплін кафедри;

- продовження видання фахового збірника наукових праць "Слов’янські мови" та подання його до реєстрації у міжнародних наукометричних базах, зокрема Index Copernicus;

- продовження наукової роботи студентських проблемних груп кафедри;

- підвищення наукового рівня викладачів кафедри відповідно до стандартів і кваліфікаційних критеріїв системи атестації науково-педагогічних кадрів України.

3. Концепція розвитку кафедри слов’янських мов

Концепція розвитку кафедри слов’янських мов Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова визначається пріоритетними напрямами її діяльності. Напрями роботи зорієнтовані на створення ефективної стратегії навчання здобувачів освіти. Синтез традиційних підходів до освітнього процесу та новітніх лінгвістичних досягнень, інноваційних методів і технологій сприяє формуванню змісту гуманітарної підготовки фахівців нової генерації й організації освітнього процесу, інтегрованого в загальноєвропейський освітній простір.

Основні завдання кафедри слов’янських мов:

- підготовка сучасних висококваліфікованих філологів й освітян, які здобувають фундаментальну університетську освіту й відповідну спеціалізацію;

- забезпечення новітніх лінгвістичних знань і практичних вмінь у галузі слов’янських (української, польської) мов. 

4. Стратегічні напрями діяльності кафедри слов’янських мов

Стратегічними напрямами роботи кафедри слов’янських мов є наукова, навчально-методична, організаційна, патріотично-виховна, міжнародна діяльність, що передбачає:

- забезпечення освітнього процесу відповідно до стандартів вищої освіти;

- забезпечення теоретичної підготовки здобувачів вищої освіти на високому науковому рівні, з урахуванням новітних досягнень у галузі лінгвістики та технологій навчання;  

- забезпечення практичної підготовки здобувачів вищої освіти під час проходження ними лінгвістичної та виробничої практики;

- забезпечення творчої діяльності учасників освітнього процесу під час виконання ними курсових, бакалаврських і магістерських робіт;

- збереження та примноження моральних, культурних, наукових цінностей і досягнень суспільства;

- налагодження міжнародних зв’язків із закордонними закладами вищої освіти у галузі науки й академічної мобільності студентів і викладачів;  

- забезпечення підготовки висококваліфікованих кадрів через навчання в аспірантурі та докторантурі зі спеціальності 035 Філологія;

- розроблення підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій за профілем роботи кафедри;

- організацію стажування та підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників кафедри.

Наукова робота кафедри, організована на принципах наукової роботи університету, здійснюється за такими напрямами:

- визначення, формулювання та розроблення нових напрямів лінгвістики, її актуальних проблем і дискусійних питань;

- розширення наукових контактів і координація перспективної лінгвістичної тематики з інститутами НАН України, закордонними та вітчизняними університетами;

- активізація публікацій у збірниках, включених до міжнародних наукометричних баз даних, зокрема Web of Science, Scopus;

- участь у наукових конференціях різних рівнів;

- підготовка та публікація наукових праць у різних вітчизняних і закордонних виданнях з актуальних проблем мовознавства;

- впровадження наукових результатів дослідження викладачів кафедри в освітній процес;

- розвиток кадрового потенціалу кафедри.

Наукова та патріотично-виховна робота зі студентами полягає у формуванні гармонійної, креативної особистості фахівця-філолога й освітянина, науковця, громадянина України, яка поєднує в собі високий професіоналізм, національну свідомість, громадянську позицію, духовність, культуру, патріотизм. Ця робота здійснюється за такими напрямами:

- постійна взаємодія з органами студентського самоврядування факультету іноземної філології;

- активізація роботи керівників студентських проблемних групп, різних видів практик;

- заохочення студентів до наукової роботи, до участі в олімпіадах, різноманітних конкурсах, у підготовці святкування державних свят тощо;

- підготовка наукових робіт студентів до участі у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт;

- активізація патріотично-виховної роботи в академічних групах, гуртожитку, під час проходження практик у закладах освіти тощо, у вихованні громадянської позиції, національної гідності, національної самосвідомості тощо.

Міжнародна діяльність кафедри полягає у розширенні наукового співробітництва з Лодзинським університетом (Польща) та Шуменським університетом імені Єпископа Костянтина Преславського (Болгарія) і встановленні нових міжнародних зв’язків у галузі науки й академічної мобільності студентів і викладачів.

 

5. Основні механізми реалізації концепції розвитку кафедри слов’янських мов

Головна мета освітньої діяльності кафедри – це підготовка конкурентоспроможних фахівців, які здобули необхідні знання та навички відповідно до загальнодержавних і міжнародних критеріїв і стандартів університетської освіти. Основними механізмами реалізації концепції розвитку кафедри слов’янських мов є:

- інтеграція до європейської освітньої моделі, врахування досвіду і стандартів європейського освітнього простору;

- поглиблення зв’язку теоретичної освіти з практикою, орієнтація на сучасні потреби суспільства;

- застосування у процесі навчання нових мультимедійних технологій, інтерактивних принципів викладання, нових форм контролю якості знань;

- підготовка навчально-методичних комплексів із дисциплін кафедри та іншої навчально-методичної літератури для самостійної роботи студентів;

- постійне оновлення сайту кафедри як інформаційного джерела про всі види її діяльності;

- удосконалення науково-методичної роботи (стажування, наукове консультування, взаємовідвідування та контрольні відвідування занять, проведення відкритих занять тощо);

- активізація роботи студентських проблемних груп;

- кваліфіковане керівництво курсовими, бакалаврськими, магістерськими дослідженнями студентів.

Розроблена концепція розвитку кафедри слов’янських мов орієнтована на сучасні вимоги і тенденції освітнього процесу.